-
1 resign
відмовлятися (від права, домагання, привілею, посади тощо); уступати, передавати (права, обов'язки тощо); йти у відставку, подавати у відставку, складати з себе обов'язки, звільнятися; підписувати знову (вдруге)- resign appointment
- resign as President
- resign as Prime-Minister
- resign from the presidency
- resign one's seat
- resign the presidency -
2 demit
відмовлятися від посади; йти у відставку -
3 wing
1. n1) крилоwing of a rabbit — кул. кроляча передня ніжка
on the wing — у польоті; перен. у дорозі
to take wing — злетіти, полетіти, перен. утекти
2) жарт. рука3) військ., спорт. фланг, край4) флігель, крило (будинку)5) угруповання, крило (політичне)6) амер. філіал, місцеве відділення (організації тощо)7) стулка (дверей)8) pl театр. лаштунки, кулісиin the wings — за лаштунками, за кулісами
9) pl підкладні плечики (на одязі)11) анат. крилоподібний придаток12) спорт. нападаючий гравець13) авіакрило (тактична одиниця); ескадрилья; амер. авіабригада14) pl гірн. кулаки, підхвати15) мор. бортовий коридорher wings are sprouting — жарт. вона справжній ангел
to wait in the wings — чекати за кулісами виходу на сцену; очікувати зручного моменту
wing flap — ав. закрилок
wing nut — тех. гайка-баранчик; бот. крилатий горішок
wing peeler — військ., розм. військовий льотчик
wing span — ав. розмах крила
wing spar — ав. лонжерон крила
2. v1) прилаштовувати крила2) окрилювати; підганяти, прискорювати3) летіти, здійснювати політ4) поранити в крило (в руку)5) пускати (стрілу)* * *I [wiç] n1) крилоwings of birds [of insects, of airplanes, of windmills] — крила птахів [комах, літаків, вітряків]
a chicken wing — кyл. крильце курки
a wing of a rabbit — кроляча передня лапка; крило (кузов автомобіля; оперення стріли; парус; рука)
2) вiйcьк., cпopт. флангleft [right] wing — лівий [правий]фланг
king's [əueen's] wing — шахм. королівський [ферзевий]фланг
3) флігель, крило (дом;)4) групування, крилоthe right [the left] wing of a political party — праве [ліве]крило політичної партії
5) cл. філіал; місцеве відділення ( організації)6) стулка (двері, ширми)7) миcт.; pl лаштунки8) pl плечики ( на одязі)9) бoт. крило ( квітки метеликових); крилатка ( насіння)10) aнaт. крило, крилоподібний придаток11) cпopт. нападаючий, форвардleft / right wing — лівий/правий нападаючий
12) pl "крилишки" ( нагрудний знак льотчиків)to hang up one's wings — йти у відставку (про льотчик;)
13) pl гірськ. кулаки, підхвати14) мop. бортовий коридор15) вiйcьк. авіакрило; ракетне крило ( організаційна одиниця)to wait in the wings — очікувати за лаштунками виходу на сцену; очікувати своєї години, чекати нагоду
to shoot a bird on the wing — підстрелити птицю на льоту; в дорозі; в переїздах з місця на місце
on the wing s of the wind — на крилах вітра, зі швидкістю вітра
under the wing (of) — під чиїм-н. крильцем
to take (to itself) wings — полетіти, взлетіти; втікти, зникнути, щезнути
money takes to itself wings — гроші так, тануть
to add /to lend/ wings (to) — прискорювати
II [wiç] vfear lent him wings — страх надав йому крила; окриляти
1) давати крила; окриляти; підганятиfear winged his steps — його підганяв страх /змушував його бігти/; ambition winged his spirit його підганяло честолюбство
2) летіти, розсікати повітря (to wing one's flight, to wing the air, to wing a way through the air)the planes winged (their way) over the Alps — літаки пролітали над Альпами
birds are winging towards the south — птахи тягнуться на південь; летіти літаком
to wing it (to) — добратися літаком (до)
3) поранити в крило, в руку; поранити, підстрелитиthe shot missed him and winged the looking glass — пуля влучила не в нього, а в дзеркало
to wing an arrow with eagle's feathers — оперяти стрілу орлиним пір'ям; пускати ( стрілу)
5) прилаштовувати крило, флігель ( до будівлі)6) миcт. виступати під суфлера••to wing it — cл.; cл. імпровізувати, діяти по обставинам; зникнути; щезнути; приступити до справи, розпочати
-
4 wing
I [wiç] n1) крилоwings of birds [of insects, of airplanes, of windmills] — крила птахів [комах, літаків, вітряків]
a chicken wing — кyл. крильце курки
a wing of a rabbit — кроляча передня лапка; крило (кузов автомобіля; оперення стріли; парус; рука)
2) вiйcьк., cпopт. флангleft [right] wing — лівий [правий]фланг
king's [əueen's] wing — шахм. королівський [ферзевий]фланг
3) флігель, крило (дом;)4) групування, крилоthe right [the left] wing of a political party — праве [ліве]крило політичної партії
5) cл. філіал; місцеве відділення ( організації)6) стулка (двері, ширми)7) миcт.; pl лаштунки8) pl плечики ( на одязі)9) бoт. крило ( квітки метеликових); крилатка ( насіння)10) aнaт. крило, крилоподібний придаток11) cпopт. нападаючий, форвардleft / right wing — лівий/правий нападаючий
12) pl "крилишки" ( нагрудний знак льотчиків)to hang up one's wings — йти у відставку (про льотчик;)
13) pl гірськ. кулаки, підхвати14) мop. бортовий коридор15) вiйcьк. авіакрило; ракетне крило ( організаційна одиниця)to wait in the wings — очікувати за лаштунками виходу на сцену; очікувати своєї години, чекати нагоду
to shoot a bird on the wing — підстрелити птицю на льоту; в дорозі; в переїздах з місця на місце
on the wing s of the wind — на крилах вітра, зі швидкістю вітра
under the wing (of) — під чиїм-н. крильцем
to take (to itself) wings — полетіти, взлетіти; втікти, зникнути, щезнути
money takes to itself wings — гроші так, тануть
to add /to lend/ wings (to) — прискорювати
II [wiç] vfear lent him wings — страх надав йому крила; окриляти
1) давати крила; окриляти; підганятиfear winged his steps — його підганяв страх /змушував його бігти/; ambition winged his spirit його підганяло честолюбство
2) летіти, розсікати повітря (to wing one's flight, to wing the air, to wing a way through the air)the planes winged (their way) over the Alps — літаки пролітали над Альпами
birds are winging towards the south — птахи тягнуться на південь; летіти літаком
to wing it (to) — добратися літаком (до)
3) поранити в крило, в руку; поранити, підстрелитиthe shot missed him and winged the looking glass — пуля влучила не в нього, а в дзеркало
to wing an arrow with eagle's feathers — оперяти стрілу орлиним пір'ям; пускати ( стрілу)
5) прилаштовувати крило, флігель ( до будівлі)6) миcт. виступати під суфлера••to wing it — cл.; cл. імпровізувати, діяти по обставинам; зникнути; щезнути; приступити до справи, розпочати
-
5 падшахлых
царство СБ, Б, Г, СГ; йары падышахлых шорбаҗилик этий править половиною царства Б; падшахлыға т'итіти на царство, царствувати Г; падшахлыхтан чых- йти у відставку з царства СГ; падшахлых эт- царювати Г. -
6 resign as President
-
7 resign as Prime-Minister
-
8 resign from the presidency
English-Ukrainian law dictionary > resign from the presidency
-
9 resign the presidency
-
10 pension
фін., знт. n пенсія; a пенсійний; v призначати/призначити пенсію; звільняти/звільнити на пенсію; субсидіювати/субсидувати грошове забезпечення, яке видається особам пенсійного віку чи непрацездатним або особам за остаточним звільненням зі служби (retirement), що виплачується регулярно або у формі фіксованої суми (lump sum); ♦ розрізняють три головні затверджені урядом програми пенсійного забезпечення (pension scheme): а) програму державної пенсії, що визначається державою; б) пенсійну програму, яка забезпечується за рахунок внесків (contribution) працівника (employee) і працедавця (employer), де обидві сторони регулярно сплачують внески до визначеного пенсійного фонду (pension fund); в) приватну пенсійну програму, коли окрема особа організовує через фінансову установу чи страхове підприємство приватну програму згідно зі своїм фінансовим станом═════════■═════════age pension пенсія за віком • пенсія; contributory pension пенсія, яка виплачується за рахунок внесків працівника і працедавця; disability pension пенсія по інвалідності; government pension державна пенсія; indexed pension індексована пенсія; joint pension спільна пенсія (виплачувана подружжю); life pension довічна пенсія; noncontributory pension пенсія, яка виплачується за рахунок внесків працедавця • пенсія, яка виплачується з державного бюджету • пенсія, яка виплачується без попередніх внесків робітника; old-age pension пенсія за віком • пенсія; personal pension особиста пенсія; public service pension пенсія за державну службу; retirement pension пенсія за вислугу (після виходу у відставку); superannuation pension пенсія за віком; veteran pension пенсія ветерана війни • пенсія учасника війни; war pension пенсія ветерана війни • пенсія учасника війни═════════□═════════pension fund пенсійний фонд; pension on two-thirds salary пенсія в розмірі двох третин заробітку; pension plan пенсійний план; pension plan funding фінансування пенсійного плану; pension scheme пенсійна програма; to be entitled to a pension мати право на пенсію; to be on pension бути на пенсії; to draw a pension одержувати/одержати пенсію • отримувати/отримати пенсію; to go on a pension виходити/вийти на пенсію; to grant a pension давати/дати пенсію; to live on a pension жити з пенсії; to pay a pension платити пенсію; to pension off звільняти/звільнити на пенсію; to qualify for a pension одержувати/одержати право на пенсію • отримувати/отримати право на пенсію; to receive a pension одержувати/одержати пенсію • отримувати/отримати пенсію; to retire on a pension йти/піти на пенсію • йти/піти у відставку • виходити/вийти у відставку═════════◇═════════пенсія < лат. pensio — платіж (СІС: 511) -
11 wind
I1. n1) вітерadverse (contrary, foul) wind — зустрічний (супротивний) вітер
cardinal winds — вітри чотирьох головних напрямів; вітри, що дмуть зі сходу, півдня, заходу, півночі
dead wind — лобовий (зустрічний) вітер
the wind was dead against us — вітер дув нам просто (прямо) в обличчя
fair (favourable) wind — попутний (сприятливий) вітер
wet wind — вологий вітер; вітер, що провіщає дощ
before (down, with) the wind — з попутним вітром, за вітром
to have the wind in one's face — іти проти вітру; іти важким шляхом
wind and weather permitting — якщо дозволить погода; за сприятливих метеорологічних умов
2) повітряний струмінь; потік повітря3) запах, духto get the wind of smb.'s plans — пронюхати про чиїсь плани
4) перен. чутка, натяк5) диханняsecond wind — спорт. друге дихання
6) пусті слова; базікання; похвальба7) мед. кишкові гази; метеоризм8) (the wind) муз. духові інструменти9) тех. дуття10) вет. тимпаніт; запалwind board — с.г. вітровий щит (сівалки)
wind pollination — бот. вітрове запилення
wind rose — метеор. роза вітрів
wind scale — метеор. шкала Бофорта
wind sleeve — метеор. вітровий конус
wind sprint — спорт. ривок у бігу
wind T — ав. посадочний знак Т
from the four winds — з усіх сторін, з усього світу
to get the wind up — розм. перелякатися, здрейфити
to give smb. the wind — розм. відшити (прогнати) когось; дати відставку комусь
to take the wind out of smb.'s sails — вибити у когось ґрунт з-під ніг
to talk (to preach) to the wind(s) — кидати слова на вітер
2. v1) почути, учути; іти по сліду2) принюхуватися3) примусити захекатися; викликати задишку4) дати перевести дух5) сушити на повітрі; провітрювати6) віяти зерноII1. n1) виток2) поворот; згин, вигин; закрут; звивина3) оберт4) текст. намотування, намотка2. v (past і p.p. wound)1) витися, звиватися2) мотати, намотувати, обмотувати3) намотуватися, обмотуватися4) обнімати; обвивати5) обвиватися6) петляти (про зайця)7) заводити (годинник; тж wind up)8) підтягувати (струни)9) вертіти, крутити (ручку тощо)to wind a bucket from a well — підняти (вийняти) корбою відро з колодязя
11) жолобитися12) трубити, сурмити; грати на духовому інструментіwind in: to wind in the line — змотати вудку
wind into — вплітати; перен. утиратися
wind off — розмотувати; розкручувати
wind on — текст. намотувати
wind up — змотувати (в клубок); збуджувати, накручувати; закінчувати, завершувати; ком. ліквідувати (ся)
to wind smb. round one's finger — обкрутити когось навколо пальця
* * *I n1) вітерfair /favourable/ wind — попутний вітер
adverse /contrary, head, foul/ — зустрічний /супротивний/ вітер
cardinal winds — вітри чотирьох основних напрямків (що, дують з півночі, заходу, півдня або сходу)
dead wind — зустрічний /лобовий/ вітер
before /down, with/ the wind — за вітром; з попутним вітром
up /into, on/ the wind — проти вітру
in the eye /in the teeth/ of the wind, in the wind's eye — прямо проти вітру
off the wind — спиною до вітра; мop. попутним вітром, на фордевінд
by the wind — мop. за вітром, на бейдевінд
wind falls [rises] — вітер стихає [посилюється]
a breath /a waft/ of wind — легкий порив вітру; подих вітерця
a gust /a blast/ of wind — порив вітру
to have the wind in one's face — йти проти вітру; йти складним шляхом
to gain the wind — мop. виграти вітер
to get the wind — мop. вийти на вітер
2) потік повітря, повітряна струміньthe wind of a passing train — повітряний струмінь від поїзда, що проходить
3) запахto get /to catch, to have/ (the) wind of — відчути, почути
the deer got wind of the hunter — олені почули мисливця; дізнатися, пронюхати
within wind of — на близькій відстані ( від дичини); чутка, натяк
there is something in the wind — в повітрі щось назріває; ходять деякі чутки
what's in the wind — є що чутноє; що відбуваєтьсяє
4) диханняto get /to recover, to fetch/ one's wind — віддихатися, перевести дух
sound in wind and limb — повністю здоровий; у відмінній формі
he has /got/ the wind knocked out of him — у нього перехватило подих від удару в сонячне сплетіння
5) тенденція, курс, віяння6) пусті слова, балачкиtheir promises are but wind — їх обіцянки - пусті слова; похвальба
7) мeд. вітри, ( кишкові) гази; метеоризм8) icт. повітря9) мyз. ( the wind) духові інструментиfrom the four winds — з усіх сторін, з усього світу
to sctatter /to blow/ to the four winds of heaven — розмітати у всі сторони; розкидати по всьому світу; розгромити ( ворог)
to cast /to fling, to throw/ smth to the winds — відкинути що-н.
to talk /to preach/ to the wind (s) — кидати слова на вітер, проповідувати в пустелі
gone with the wind — зникнувщий безслідно; що відійшов в минуле
to hang /to twist/ in the wind — вагатися, бути нерішучим; бути в невизначеному стані
to take the wind out of /from/ smb 's sails — випередити чиї-н. слова або дії; вибити землю з-під ніг
to put the wind up smb — налякати кого-н.
to raise the wind — cл. роздобути гроші
to give smb the wind — cл. прогнати кого-н.; дати відставку кому-н.
to find out /to see/ how /which way/ the wind blows — вияснити /подивитися/, куди вітер дме
to sail with every (shift of) wind — використовувати будь-яку можливість
to be three sheets in /to/ the wind — мop.; жapг. випити
between wind and water — мop. по ватерлінії; в уразливому або небезпечному положенні
to strike between wind and water — боляче кольнути; cпopт.; жapг. нанести удар в сонячне сплетіння
to sail close to /near/ the wind — див. sail
10)it's an ill wind that blows nobody (any) good, it's an ill wind that turns none to good — прис. = нема добра без лиха
trim one's sails before the wind — так кравець крає, як йому матерії стає
II [wind] vto sow the wind and to reap the whirlwind — = посієш вітер - пожнеш бурю
1) чуяти; почуяти; йти по сліду; принюхуватися2) визвати віддишку або затримку диханняwe stopped to wind our horses — ми зупинились, щоб дати перепочити коням
4) сушити на повітрі; провітрювати; дiaл. віяти зерно5) [,waind](past, p. p. wound) сурмити; грати на духовому інструментіIII [ˌwaind] n1) виток2) поворот, вигин; звивина3) оберт; виток4) лебідка; коловорот5) намотування, навивка; намотка, перемоткаIV [ˌwaind] v( wound)1) витися, звиватисяthe path [the river] winds — доріжка [ріка]в'ється /звиваєтся/
2) намотувати, обмотувати; мотати ( wind up)to wind into smth — вплітати в що-н.
to wind off — розмотувати; розкручувати; розмотуватися; розкручуватися
to wind a shawl round a baby, to wind a baby in a shawl — укутати дитину платком; намотуватися, обмотуватися
3) обвивати, обніматиshe wound her arms round the child, she wound the child in her arms — вона кріпко обняла дитину; обвиватися
6) піднімати лебідкою, коловоротом ( wind up)7) гнутися; коробитися ( про дошку)•• -
12 retire
1. n військ.наказ про відступ (відхід); відбійto sound the retire — а) давати сигнал про відхід; б) грати відбій
2. v1) іти (геть), піти2) залишати посаду; іти у відставку; звільнятися3) залишатися на самоті, усамітнюватися4) лягати спати5) військ. відходити, відступати6) відвести (війська тощо)7) звільняти у відставку (із служби); відправляти на пенсію8) фін. вилучати з обігу9) викуповувати, оплачувати (вексель)* * *v1) віддалятися, піти, іти ( геть)2) лягати спати3) вiйcьк. відходити; відвести (війська е т. п.)4) залишати посаду; іти у відставку; cпopт. покинути поле; зійти ( з дистанції); звільняти у відставку; переводити на пенсію6) eк. вилучати з обігу; викуповувати, оплачувати ( вексель)7) у гpaм.; знaч.; iм. відхід -
13 step
1. n1) крокstep for step (with smb.) — нога в ногу (з кимсь)
2) pl звук кроків3) хода4) коротка відстань; відстань в один крок5) алюр6) па (в танцях)7) просування; поступальний рух; хід8) підвищення по службі9) військ., розм. чергове звання10) вчинок; дія, захід; крок11) східець, щабель, приступка; підніжка; поріг; підйом12) pl драбина; тех. стрем'янка13) вкладиш (підшипника)16) муз. ступінь; тон17) інтервал19) реданstep bearing — підп'ятник; упорний підшипник
to follow in smb.'s steps — наслідувати чийсь приклад
one step at a time — хто спішить, той людей смішить
2. v1) крокувати, ступатиto step short — спіткнутися; перен. помилитися
2) розм. іти (собі), виходити3) розм. тікати, дезертирувати4) проходити невелику відстань, робити кілька кроківwill you step inside? — зайдіть, будь ласка
step this way, please — ідіть сюди, будь ласка
5) робити па (в танці)6) рухатися легко і швидко7) наступитиto step on smb.'s foot — наступити комусь на ногу (тж перен.)
8) натискатиto step on a gas — розм. дати газу, поспішати
9) вимірювати кроками (тж step off, step out)10) досягати (одержувати) щось відразу11) робити східці12) іти пішки13) мор. ставити щоглу в степеstep along — амер., розм. швидко рухатися
step aside — відходити убік; посторонитися; дати дорогу іншому
step back — відійти назад, зробити крок назад; перен. поступитися
step down — спуститися; зійти вниз; вийти (з екіпажа); ел. знизити напругу; амер., розм. піти у відставку
step forth, step forward — виступати (висуватися) уперед
step off — сходити; військ., розм. кидатися в атаку; амер., розм. зробити помилку; умерти
step out — виходити, ненадовго вийти з дому; ступати широкими кроками; прискорювати ходу; вийти за межі (from); вимірювати кроками
step over — заступити за лінію (біг); переступити
step up — підніматися угору (по сходах); підійти; залицятися; просувати, висувати; посилювати, підвищувати; прискорювати, збільшувати оберти; ел. підвищувати напругу; військ. кидатися в атаку
step lively! — мерщій!, хутчіше!
step on it! — натискай!, жени щодуху!
* * *I [step] n1) крокstep by step — крок за кроком; поступово; послідовно; східчасто
step for step (with smb) — нога в ногу ( з ким-небудь)
in step with — у ногу з ( ким-небудь); відповідно до ( чого-небудь); pl звук кроків; невелика відстань, відстань в один крок; слід ступні ( на піску)
2) ходаwatch your step! — не спіткніться!; вид кроку, крок
step away — бічний крок ( ковзанярський спорт); алюр; па ( у танці)
3) просування, хід; поступальний рух4)II [step] v1) крокувати, ступатиto step short — оступитися; зробити хибний крок, помилитися
2) іти ( геть), піти ( step along); тікати, дезертирувати3) проходити невелику відстань, робити декілька кроків4) робити па; танцювати6) (on) наступати (нaпp., на ногу); натискати7) виміряти, відміряти кроками (step off, step out)8) ( into) досягати ( чого-небудь), одержувати ( що-небудь) відразу, одним махом10) мop. ставити, встановлювати ( щоглу) -
14 tumble
1. n1) падіння (тж перен.)2) перекидання; акробатичний стрибок3) безладдя; сум'яття4) безладно звалені речі; купа речейto take a tumble — амер., розм. збагнути, здогадатися
to give smb. a tumble — звернути увагу на когось
2. v1) упасти; звалитися; скотитися2) різко падати (про ціни, курс)3) завалюватися, обрушуватися (тж tumble down)4) рухатися безладно (юрбою, незграбно)5) валятися, кидатися, метатися (в ліжку)6) перекидатися, робити акробатичні трюки7) кидати, шпурляти; перекидати; зштовхувати8) кидатися (уліжко)9) робити безладдяtumble in — а) ввалюватися; б) розм. лягати спати
tumble to — розм. зрозуміти, збагнути; догадатися; помітити
* * *I n1) падінняmass tumble — ( велоспорт) групове падіння; завал
to have /to take/ a nasty tumble — сильно забитися; падіння ( кабінету); відхід у відставку
the premier's tumble from office — падіння прем'єр-міністра; падіння, різке зниження (цін, курсу)
2) перекидання, акробатичний стрибок; кульбіт3) безлад, сум'яттяthings were all in a tumble — все було в повному безладі; безладно навалені предмети, купа предметів
a tumble of rocks and trees — хаотичне нагромадження каменів, ( повалених) дерев
II vto take a- — cл.; cл. зрозуміти, здогадатися
1) впасти, повалитися, скотитися; шльопнутися; полетіти на землюhe tripped over a stone and tumbled — він спіткнувся об камінь, впав; кидати; перекидати
deserted buildings tumble into ruins — покинуті будівлі поступово руйнуються; валити; зносити ( будівлі)
the wind tumbled a tree in our yard — вітер повалив дерево у нас в дворі; повалити (кулею крупного звір; підбити, підстрілити)
3) зазнати поразки; загинутиthe small tumble with the great — маленькі люди гинуть разом з сильними світу цього; кoм.; жapг. стрімко йти вниз, різко падати (про ціни, курс)
to tumble upstairs [downstairs] — йти, спотикаючись, вгору [вниз]по сходах; рухатися в безладі, юрбою або незграбно
the boys tumbled out of the classroom — хлопчики натовпом вийшли з класу; з'являтися безладно, абияк, впереміш
books tumbling from the press — книги, безладним потоком виходять з друку
words tumble d eagerly from his lips — він (зговорив, захлинаючись словами)
5) (on, upon, against) випадково натрапити, наткнутися (на що-н.); we tumbled upon a first-rate restaurant нам попався ( по дорозі) чудовий ресторан; (to) напасти, натрапитиto tumble to a fact — відмітити ( цікавий) факт
to tumble to an idea — зрозуміти думку, здогадатися
do you tumble to it — є метикуєшє, міркуєшє
6) валятися, кататися, кидатисяthe sick man tossed and tumbled in his bed — хворий неспокійно кидався в ліжку; кидатися, скакати; мелькати
thoughts were tumbling (about) in her brain — думки шуміли в її в голові
7) перекидатися, робити акробатичні трюки; робити кульбітиthe boys were tumbling over one another — хлопчики стрибали один через одного; перекидатися ( про голубі)
8) швидко е абияк робити (що-н.)to tumble a bed [one's çlothes] — м'яти ліжко [одяг]
to tumble one's hair — скуйовджувати /розтріпати/ волосся
to tumble' over oneself — стрибнути вище голови; вилазити вон з шкіри
he tumbled over himself to please her — він з шкіри ліз, щоб догодити їй
-
15 tumble
I n1) падінняmass tumble — ( велоспорт) групове падіння; завал
to have /to take/ a nasty tumble — сильно забитися; падіння ( кабінету); відхід у відставку
the premier's tumble from office — падіння прем'єр-міністра; падіння, різке зниження (цін, курсу)
2) перекидання, акробатичний стрибок; кульбіт3) безлад, сум'яттяthings were all in a tumble — все було в повному безладі; безладно навалені предмети, купа предметів
a tumble of rocks and trees — хаотичне нагромадження каменів, ( повалених) дерев
II vto take a- — cл.; cл. зрозуміти, здогадатися
1) впасти, повалитися, скотитися; шльопнутися; полетіти на землюhe tripped over a stone and tumbled — він спіткнувся об камінь, впав; кидати; перекидати
deserted buildings tumble into ruins — покинуті будівлі поступово руйнуються; валити; зносити ( будівлі)
the wind tumbled a tree in our yard — вітер повалив дерево у нас в дворі; повалити (кулею крупного звір; підбити, підстрілити)
3) зазнати поразки; загинутиthe small tumble with the great — маленькі люди гинуть разом з сильними світу цього; кoм.; жapг. стрімко йти вниз, різко падати (про ціни, курс)
to tumble upstairs [downstairs] — йти, спотикаючись, вгору [вниз]по сходах; рухатися в безладі, юрбою або незграбно
the boys tumbled out of the classroom — хлопчики натовпом вийшли з класу; з'являтися безладно, абияк, впереміш
books tumbling from the press — книги, безладним потоком виходять з друку
words tumble d eagerly from his lips — він (зговорив, захлинаючись словами)
5) (on, upon, against) випадково натрапити, наткнутися (на що-н.); we tumbled upon a first-rate restaurant нам попався ( по дорозі) чудовий ресторан; (to) напасти, натрапитиto tumble to a fact — відмітити ( цікавий) факт
to tumble to an idea — зрозуміти думку, здогадатися
do you tumble to it — є метикуєшє, міркуєшє
6) валятися, кататися, кидатисяthe sick man tossed and tumbled in his bed — хворий неспокійно кидався в ліжку; кидатися, скакати; мелькати
thoughts were tumbling (about) in her brain — думки шуміли в її в голові
7) перекидатися, робити акробатичні трюки; робити кульбітиthe boys were tumbling over one another — хлопчики стрибали один через одного; перекидатися ( про голубі)
8) швидко е абияк робити (що-н.)to tumble a bed [one's çlothes] — м'яти ліжко [одяг]
to tumble one's hair — скуйовджувати /розтріпати/ волосся
to tumble' over oneself — стрибнути вище голови; вилазити вон з шкіри
he tumbled over himself to please her — він з шкіри ліз, щоб догодити їй
-
16 wind
I n1) вітерfair /favourable/ wind — попутний вітер
adverse /contrary, head, foul/ — зустрічний /супротивний/ вітер
cardinal winds — вітри чотирьох основних напрямків (що, дують з півночі, заходу, півдня або сходу)
dead wind — зустрічний /лобовий/ вітер
before /down, with/ the wind — за вітром; з попутним вітром
up /into, on/ the wind — проти вітру
in the eye /in the teeth/ of the wind, in the wind's eye — прямо проти вітру
off the wind — спиною до вітра; мop. попутним вітром, на фордевінд
by the wind — мop. за вітром, на бейдевінд
wind falls [rises] — вітер стихає [посилюється]
a breath /a waft/ of wind — легкий порив вітру; подих вітерця
a gust /a blast/ of wind — порив вітру
to have the wind in one's face — йти проти вітру; йти складним шляхом
to gain the wind — мop. виграти вітер
to get the wind — мop. вийти на вітер
2) потік повітря, повітряна струміньthe wind of a passing train — повітряний струмінь від поїзда, що проходить
3) запахto get /to catch, to have/ (the) wind of — відчути, почути
the deer got wind of the hunter — олені почули мисливця; дізнатися, пронюхати
within wind of — на близькій відстані ( від дичини); чутка, натяк
there is something in the wind — в повітрі щось назріває; ходять деякі чутки
what's in the wind — є що чутноє; що відбуваєтьсяє
4) диханняto get /to recover, to fetch/ one's wind — віддихатися, перевести дух
sound in wind and limb — повністю здоровий; у відмінній формі
he has /got/ the wind knocked out of him — у нього перехватило подих від удару в сонячне сплетіння
5) тенденція, курс, віяння6) пусті слова, балачкиtheir promises are but wind — їх обіцянки - пусті слова; похвальба
7) мeд. вітри, ( кишкові) гази; метеоризм8) icт. повітря9) мyз. ( the wind) духові інструментиfrom the four winds — з усіх сторін, з усього світу
to sctatter /to blow/ to the four winds of heaven — розмітати у всі сторони; розкидати по всьому світу; розгромити ( ворог)
to cast /to fling, to throw/ smth to the winds — відкинути що-н.
to talk /to preach/ to the wind (s) — кидати слова на вітер, проповідувати в пустелі
gone with the wind — зникнувщий безслідно; що відійшов в минуле
to hang /to twist/ in the wind — вагатися, бути нерішучим; бути в невизначеному стані
to take the wind out of /from/ smb 's sails — випередити чиї-н. слова або дії; вибити землю з-під ніг
to put the wind up smb — налякати кого-н.
to raise the wind — cл. роздобути гроші
to give smb the wind — cл. прогнати кого-н.; дати відставку кому-н.
to find out /to see/ how /which way/ the wind blows — вияснити /подивитися/, куди вітер дме
to sail with every (shift of) wind — використовувати будь-яку можливість
to be three sheets in /to/ the wind — мop.; жapг. випити
between wind and water — мop. по ватерлінії; в уразливому або небезпечному положенні
to strike between wind and water — боляче кольнути; cпopт.; жapг. нанести удар в сонячне сплетіння
to sail close to /near/ the wind — див. sail
10)it's an ill wind that blows nobody (any) good, it's an ill wind that turns none to good — прис. = нема добра без лиха
trim one's sails before the wind — так кравець крає, як йому матерії стає
II [wind] vto sow the wind and to reap the whirlwind — = посієш вітер - пожнеш бурю
1) чуяти; почуяти; йти по сліду; принюхуватися2) визвати віддишку або затримку диханняwe stopped to wind our horses — ми зупинились, щоб дати перепочити коням
4) сушити на повітрі; провітрювати; дiaл. віяти зерно5) [,waind](past, p. p. wound) сурмити; грати на духовому інструментіIII [ˌwaind] n1) виток2) поворот, вигин; звивина3) оберт; виток4) лебідка; коловорот5) намотування, навивка; намотка, перемоткаIV [ˌwaind] v( wound)1) витися, звиватисяthe path [the river] winds — доріжка [ріка]в'ється /звиваєтся/
2) намотувати, обмотувати; мотати ( wind up)to wind into smth — вплітати в що-н.
to wind off — розмотувати; розкручувати; розмотуватися; розкручуватися
to wind a shawl round a baby, to wind a baby in a shawl — укутати дитину платком; намотуватися, обмотуватися
3) обвивати, обніматиshe wound her arms round the child, she wound the child in her arms — вона кріпко обняла дитину; обвиватися
6) піднімати лебідкою, коловоротом ( wind up)7) гнутися; коробитися ( про дошку)•• -
17 go
v (went, gone)1. іти, ходити2. ставати3. (into) вступити в організацію, стати членом товариства4. бути в обігу- to go Conservative стати консерватором- to go soft проявити слабкість/ нерішучість- to go against the stream плисти проти течії; працювати у несприятливих умовах; діяти наперекір/ супротив опозиції- to go against the tide плисти проти течії; працювати у несприятливих умовах; діяти наперекір/ супротив опозиції- to go back on a decision відмовитися від рішення- to go back on/ upon smth. відмовитися від чогось; відмінити щось- to go back on/ upon a vote анулювати/ відмінити/ переглянути результати голосування- to go down the drain зазнати невдачі- to go a long way down the line піти назустріч, піти на значні поступки- to go on to smth. переходити до чогось- to go out піти у відставку (про уряд)- to go out of one's way докласти особливих зусиль- to go overb) перейти (в іншу партію тощо); пристати до іншої організації- to go through пройти, бути прийнятим (про проект, пропозицію)- to go to great lengths йти на все; не зупинятися перед тим, щоб...- to go some way to/ toward smth. сприяти чомусь в той чи інший спосіб- to go to the country розпустити парламент і призначити нові вибори (звич. у Великій Британії)- to go with the tides йти в ногу з часом- to go with the times йти в ногу з часом -
18 retire
v1) віддалятися, піти, іти ( геть)2) лягати спати3) вiйcьк. відходити; відвести (війська е т. п.)4) залишати посаду; іти у відставку; cпopт. покинути поле; зійти ( з дистанції); звільняти у відставку; переводити на пенсію6) eк. вилучати з обігу; викуповувати, оплачувати ( вексель)7) у гpaм.; знaч.; iм. відхід -
19 По
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *геогр.По (нескл.) -
20 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
- 1
- 2
См. также в других словарях:
піти — I п іти див. піяти. II піт и піду/, пі/деш; мин. ч. пішо/в, шла/, шло/, мн. пішли/; наказ. сп. піди/; док. 1) Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); прот. стати. || Почати пересуватися… … Український тлумачний словник